отак буває між двома людьми -
самі собі з багна будують стіни
як добре, що ті люди - то не ми
із нас ніхто нікому не повинен
нам не шукати голки у копні
не діставати з вух шматочків вати
вітрила наші вже давно на дні
і звідти їх не будем діставати
бо ти - не той, а я таки не та
ми раптом десь в юрбі не зустрічались
не нам шепоче за вікном сльота
не ми в любов ховаємо печалі
байдужість - гра, а нам до того що?
найкраще, що вдається нам - байдужість
тому і світ - не світ, а казна-що
і в нім - не ми, а хтось. і прикро... дуже
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854824
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2019
автор: Ulcus