НУ, ЯК ТЕБЕ Я МОЖУ НЕ ЛЮБИТИ?

Ти  серце  заставляєш  в  бубон  бити.
Ти  кров  ганяєш,  наче  мишу  кіт.
Ну,  як  тебе  я  можу  не  любити,  
Коли  собою  затуляєш  світ?

Ти  сонце,  що  промінням  ріже  мряку.
Ти  вітер,  що  зриває  амулет.
Хмільне  варіння  із  голівок  маку,
Солене  море  і  солодкий  мед.

М'який,  неначе  шерсть  в  зимі  на  білці,
І  легкокрилий,  мов  у  леті  птах.
Твій  дух  так  вміло  грає    на  сопілці,
Як  суховії  влітку  на  степах.

Ну,  як  тебе  такого  не  любити?
Ти  поглядом  одним  ламаєш  лід.
Ти  серце  заставляєш  в  бубон  бити.
Ти  кров  ганяєш,  наче  мишу  кіт.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)