Що ж, якщо ви вже тут присутні
І на вас - ваш червоний светр,
То зіграйте мені на лютні!
Розтікається ширше спектр
Впливу вигадки на людину,
Навіть звук з голови долинув.
Я надпила бордо з бокалу
І смикнула за пуповину.
Ви не винні в цій маячні!
Тільки линути яко нота
З цього світу назад у лоно
Надто лоскітно і свобідно,
Щоб вмикати здоровий глузд.
Ви - музи́ка, а може добрий,
Дуже добрий і ледь злостивий
Із собачим гнітючим оком
Зовсім вуличний чарівник.
І коли ж то я тільки звикла
Так тікати дитям у маму,
Щоби жодне людське створіння
Не впізнало мого лиця!
Тільки танути яко муза,
Яко муза скресати з воску
І творити собі фантоми
Надто весело під бордо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854698
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2019
автор: