Люблю Батьківщину,
Ту горду країну,
Що волі жадала,
Боролась невпинно.
Козацька звитяга,
Тарасове слово.
До істини спрага
Жива рідна мово.
Моя Україна
Квітуча,барвиста.
І гори,й долини,
Садочків намисто.
Лани на всі боки,
Озера цілющі,
Карпатські потоки,
Лиманськії пущі…
Та все це між пальців
Стікає поволі
У пошуках кращої гідної долі
Вже діти Украйни цураються неньки,
Летять до канад та америк швиденько.
За срібників тридцять-
Розпродаж Іуди
Кричать українці
І б’ють себе в груди.
Що то всім на благо-
Продать Батьківщину!
Її бідолаху звести до загину
задумали діти,
Нащадки Мазепи,
Грушевського квіти.
Здригнулись скелети
Сірка,Сагайдачного,
Хмеля Богдана.
Ось так розпинається воля жадана!
Моя Батьківщина-
Плакучая вербо,
Чому нерозумнії діти у тебе?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854693
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.11.2019
автор: birusa