Осене , осене!

     

   Осене  ,  осене!  -  Неба  темна  просине,
   Із  туманів  стелиться  пелена  густа.
   А  сонечко  яснеє  вже  у  тебе  прошене...
   На  очах  померкла  вся  твоя  краса.

   Обриває  вітер  вже  останнє  листячко,
   Що  в  прощальнім  танці  стелиться  до  ніг.
   Калина  схилила  у  журбі  намистечко,
   Цю  красу  покриє  уже  скоро  сніг.

   Розхристана  ,  промерзла  ,  в  темних  хмарах,
   Збентежена  хвилинами  прощання  у  гаях,
   У  тузі  за  багрянцем  ,  наче  в  чарах,
   Осінь    топче  з  сумом    до  зими  нам  шлях.

   Личко  дощиком  вмивала...Вінок  багряний  одягала...
   Буйним  вітром  відшуміли  найкращі  часи...
   Врожаї  зібрала    й  всьому  раду  дала,
   І  летить    в  минуле  без  багатств  й  краси.
   
 
   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854672
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2019
автор: Калинонька