Хіба ж знала…

Прийшла  із  базару  Ніла,  
заходить  у  хату,
Каже:  -  Дешево  купила
в  дядька  я  лопату,

Мабуть,  вкрав  десь  на  чарчину,  
чи  своїм  торгує,
Тож  сусідка,  чи  дружина  
хай  добро  вартує!

Пішла  Ніла  до  сараю  
поставить  лопату,
За  мить,  зблідла  забігає,  
кричить  на  всю  хату:

-  Ой!  Вночі  нас  обікрали!  
Й  соромно  сказати,
Що  купила  «на  халяву»
власну  я  лопату!

Продавав  той  дядько  п’яний
ще  й  відро  зелене.
Хіба  ж  знала,  що  украв  він
  оте  все  у  мене!!!
.        .        .        .        .        .        .        .        .        .
Від  злодійства,  добрі  люди,
доти  потерпати,
Доки  «на  халяву»  будем  
хоч  щось  купувати...
17.02.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854667
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2019
автор: Людмила Григорівна