- Ну, скільки там?
- Поки нуль. Але я лише загрузив відео.
- Дідbк0!
- Наберись терпіння, — Валерій поправив окуляри і приник до впритул до монітору. Звичка в нього така, сидіти близько до комп'ютеру.
Я ходив туди-сюди, міряючи кроками кімнату. За вікном в бочці догорало тіло потопленика. Пів дня я намагався виманити його з води, щоб швидко вбити його і зняти це на камеру. Моє перше відео... Я водночас уявляв, як воно набере тисячі... ні, десятки тисяч переглядів, та боявся, що ніхто навіть не гляне, а як гляне то поставить невподобайку. Валерій попереджав, що вбивством потопленого вже весь інтернет повниться, але з чогось то треба починати.
- Скільки?
- Десять переглядів.
- Дідbк0.
- Може назву змінимо? Типу: НЕЙМОВІРНА РОЗПРАВА, чи ЖАХ, потеплинк виявився...
- Ти що, в школі?
- Я з камерою працюю, а не есемемлю, — роздратовано буркнув Валерій. — Назва в тебе занадто проста.
- Так це і було просто. Вистрілив прямо межи очі і по всьому. Треба було ракурс поближче...
Валерій почервонів. Я одразу ж замовк. Він ж оператор початківець, як і я — починаючий мисливець-блогер. Але всі з чогось починали.
- П'ятнадцять переглядів та три вподобайки.
Настрою вже не було куди падати нижче. П'ятнадцять переглядів. Чотири години роботи, витрачені набої та приманки, а глянуло лишень п'ятнадцять людей.
- Є перший коментар! — об'явив Валерій.
- Читай.
- "Занадто просто вбив".
Я вголос вилаявся. Значить виманюєш, заводиш на потрібне місце, щоб був потрібний ракурс, стріляєш чітко межи очі зеленошкірому створінню з пазурами та жабрами, — їм занадто просто.
- Це лише перше відео, — відповів Валерій.
- В Рейджа кожне відео по сотні тисяч в день набирає.
- В Рейджа ціла команда оператотів, охоронців, гримерів та порадників, навіть є одна провидиця, котра передбачає: варто йому братись за монстра, чи ні. Спонсори оплачують його спорядження. Нам поки рано з ним тягатись.
Валерій правий, хоч вголос я не хотів цього визнавати. Марк (тоді ще Прокопенко) вчився в паралельному класі зі мною ще в школі. Його дражнили за аж занадто біле волосся та надмірну любов до камери. Всюди він ліз, на всі виступи у всі гуртки. Прямо зі шкіри ліз, щоб здобути популярність. Багаті батьки наймали кращих репетиторів та потурали всім його забаганкам. З часом він став мисливцем стрімером. Зараз ж він один з найпопулярніших відео блогерів, чи то влогерів — поки розбираюсь слабо. Він знімає якісний дорогий контент, де по плану винищує чудовиськ. І люди дивляться, або як говорять блогери — піпл хаває, а він хайпанув. До нього були ще, зараз теж є блогери мисливці, проте не всі доживають. Деколи монстри беруть верх...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854664
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2019
автор: Тост