Десь далеко від злих куль
Урожай смертей збирають.
Води будинки усі змивають,
Туристів кличе Іссик-Куль.
Грошам зависті губи стуль,
Тим, що доляри збивають.
Діаманти світу зшкрібають,
Платня гірнику що не нуль.
Пісню нашу мулатка співає.
В жарі Кенії тато її згубився.
В кінці світу літак прибуває.
В біди пекло голод зарився,
Нуждою трясе, життя тепліє.
Усім трагічно світ відкрився.
(Сонет)
17 липня 2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854596
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 13.11.2019
автор: Володимир Кепич