От люди, дивні ми створіння,
Заради грошей здатні на усе,
Крізь нас пройшло не одне покоління,
А вбити, немов плюнути в лице.
Та що ж ви хочете сказати,
Що краще жити, виживати,
І кожен день комусь вмирати,
Життя нормальне забувати.
І завжди боляче мені від того,
Що стільки років живши на землі,
Ми не дійшли з вами до того,
Що ми є люди, ми не дикарі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854513
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2019
автор: A. V.