Гріх



[i][b]Прости  мене,  жіночий  рід,
в  гріхах  не  знала  супокою…
Солодкий  у  кохання  плід,
тече  безкрайньою  рікою…

Я  рани  гоїла  свої,
ховала  сором  в  темній  ночі,
а  ти  в  тривожнім  своїм  сні,
шукала  судженого  очі…

Прости  мене,  жіночий  рід,
зухвало  крала  в  тебе  щастя…
шукала  в  помсті  втіхи  слід,
знавали  гріх  й  твої  зап’ястя…  

Тече  бурливая  ріка,
між  берегів  мов  діва  в’ється,
не  знає  тільки  той  гріха,
хто  з  неї  не  нап’єтся…
[/b][/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2019
автор: ВАЛЕНТИНАV