[i]За мотивами оповідання Євгена Гуцала "Березовий сік"
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=4453
[/i]
Хоч і скоро вже перші морози
На мольберти обернуть шибки,
Я смакую березові сльози,
Що весною збирав залюбки.
Знов і знов прикладаю охоче
Кришталевого кухля до вуст,
Від смаку аж заплющую очі
І не встою ніяк від спокус,
Щоб пустити пустунку-уяву
На розрізану жвавим струмком
Березнево-весняну галяву,
Що оточена сонним ліском.
Сняться квіти малесенькій бджілці,
Поки в вулику ще вона спить,
На тоненькій березовій гілці
Вже коричневий котик бринить.
Посміхається сонечко ніжно,
У зелене фарбує траву,
І радіє маленький підсніжник:
"Гляньте всі, я росту, я живу!.."
Романтично ось так на світанку
Йти до лісу по сік навесні,
А тривожні у стовбурі ранки
Хай берізки пробачать мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854370
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2019
автор: