Двом хлопчикам,батьки велосипед купили,
але,щоб в двох каталися і між собою розумілись.
Хлопці каталися,та сварка почалася-
чий велосипед і хто, краще катався.
В дитячій сварці,колись були,ми всі,
тому дано було її цій дітлашні.
Але один з них, палкою ткнув у колеса,
щоб бачили усі, як інший упаде з велосипеда.
Хлопчина впав,пошкодив трохи ноги,
інший катається,за кожної нагоди.
І кожний з них,так само це і повторив,
палку в колеса іншому встромив.
Не знаю,довго буде так,чи ні,
але я думаю,скоро не будуть кататися вони.
Велосипед зламавши,вони вже зрозуміють,
та чи полагодити в двох,його зуміють.
Нагадує історія оця,мою країну,
хоч зтверджувати я,це не посмію.
Але боюся,щоб не зламали,як велосипеда,
бо вже тоді буде,ще більшою проблема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854363
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2019
автор: Бабич