Луна висить.
І ніч, мов киця, муркотлива.
Луна, немов недільний дзвін,
Скликає радісно, святково, урочисто
Причаститися її дарів - спонуканих думок.
Луна зі слів
Сповна осяжних тямі й неосяжних
У явності самої суті названого.
Луна як електричний дріт.
Напнута мить.
Очікування впливу.
Сприйняття і туга у безповоротності моменту.
Напруга.
Гра.
І ніч, мов кицька, темрявою лащиться.
У сказанім навпомацки ідеш.
Такі слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854299
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2019
автор: