на зламаній межі


остання  гра  під  маскою  погорди_
ці  сутінки  наповнені  по  вінця
відлуннями  замерзлої  криниці,
освячені  покуття  /  вовчі  морди
в  складних  оздобах  п’ятикутних  німбів
вдивляються  в  пітьму_  все  знають  ніби
фальшиво  вдаючи  байдужий  спокій_

згорають  декорації  утопій_
серпом  відтяті  білі  крила  віри
вкриває  ледве  теплий  попіл  сірий
здійнятий  з  долу  відчаєм  молитви_
>
нервові  миті  -    гострі  леза  бритви_
в  скляних  зіницях  тліє  незворотнє_
кривої  свічки  звершена  самотність
тримає  тінь  на  зламаній  межі_
>
зійшов  бо  в  терновиння  зі  стежі_
знайшовши  голку  сумніву  в  копиці
перевернувши  врешті  шахівницю
у  небо  бурхнув  птахом  смоляним_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854136
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.11.2019
автор: Ки Ба 1