Хочу лише заглушити свій біль,
Робити дурниці і в них забути
Ім'я найбільшого з моїх божевіль
Заблукати як інші. Як ти.
Хочу віддатись суботній втечі.
Відчути на мить - як це,
Без тебе знову ожить.
Однаково чиї плечі
Обійму у холоднечі.
Хочу навчитись читати думки.
Одразу! З першого погляду
Розпізнати стежки,
На яких не знайти "люблю навіки",
"РазОм на роки",
"Щасливо прожили вони".
Хочу! Найбільше я хочу зцілитись.
І не можу цьому навчитись.
Хочу сказати тобі спасибі
За відсутність завіси, за правдиві
слова.
Ними отруювала себе я щодня,
А щовечора переможена і доведена до боротьби
За кожен вдих, видих виймала із серця стерня,
Щоб зійшла моя вранішня зоря.
Хочу сказати тобі спасибі!
Зоря зійшла, а моя душа
Не пізнала несусвітнього зла.
Торішня я на аркуші прожила
Від лютого і до жовтня.
А теперішня я каже прости!
За вірші, які найкращі з гірших.
Ти мене відпусти. І прости
За найперші мої недовірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854083
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2019
автор: Таня Дробот