Випила матуся ла́те
І сказала дітям вранці:
- Буду світом мандрувати,
Поки вистачить фінансів.
Бо життя – як дощ із хмари.
Вчора був, а нині – сухо.
Тож відвідаю я бари
І потішу око й вухо
Тим, чого завжди бажала.
Їду в світ і не спиняйте.
Гроші я п’ять літ збирала,
Все. Кінець. Па-па, бувайте!
До зорі вернулась мати –
В туфлях Gucci, в сукні стильній,
Розмальована, патлата,
У руках дві стерті гривні.
- Що, мандрівочку відклала?
Запитала доня в мами.
- Тут я стратила, що мала,
Не лишилось на Багами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854082
Рубрика: Гумореска
дата надходження 08.11.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)