Туман густий розливсь навколо…
Не видно кроку де ступить…
Туман… Важка осіння втома
Ніяк не хоче відпустить...
Навкруг мов молоко розлито,
І дихать важчає щораз...
Тут, мабуть, загубилось літо,
Відщебеталось в котрий раз...
Наскрізь пронизує волога,
Душа тремтить як билина...
І не знайдеш де та дорога,
Що приведе вже до тепла...
Туди, де ясно сонце сяє...
Де квітнуть трави до небес...
Туман все далі заливає...
Не жди в цей час таких чудес...
Анатолій Розумний,
07.11.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853968
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.11.2019
автор: Анатолій Розумний