Раненько тісто місила, господиня Ганна
Сусіда в гості чекала, красеня Романа
Поки жінка випасала корів на горбочку
Вони завжди любувались на траві в садочку
Й цього дня, так мало бути, лиш трохи проспала
Сама ж то в житті ніколи, корови не мала.
По кімнаті, як білочка, капусточку смажить
Позирає до дзеркала, собі груди гладить
Пиріжки пахнуть, печуться, в електродуховці
Вже й на порозі Романчик, в червоній сорочці
Як пташечка сполохана, по тілу мурашки
Він сяяв, як літнє сонце, приніс їй ромашки
Погляд в очі, поцілунки, до саду спішили
Ой, спокуса, до забуття, траву молотили
Так кохались, незчулися, запах вітром несло
Про згорілі пиріжечки, все село дізналось...
07.11.2029р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2019
автор: Ніна Незламна