МОЯ СТЕЖИНА

Немов  іду  по  тій  стежині,
Де  були  весни  і  літа.
Через  роки,  що  сняться  нині,
Хоч  уже  осінь  золота.

Пр:  Споришева  моя,  стежино,
Йду  до  тебе  з  усіх  доріг.
Поверни  мені  хоч  хвилину,
Щоб  пройтись  по  тобі  я  зміг.

На  тобі  знав  я  кожну  ямку,
Знав  коли  зацвітав  спориш.
Йшов  щовечора  і  щоранку,
Знову  прийду,  лише  поклич.

Хоч  осінь  вже  в  житті  моєму,
Та  на  стежині  ще  весна.
Я  прошу  не  веди  у  зиму,
Моя  стежино  чарівна.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853802
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2019
автор: Віталій Назарук