Твоїх думок таємність нескінчена,
На відстані руки не дотягнусь...
Мабуть, що ти вже більше щось для мене,
Але що саме, і подумати боюсь.
Гадаю я, про що ти все міркуєш?..
І вогник цей, сумних очей моїх…
Чи зазирнувши в них, ти все ж відчуєш
Його як серця свого оберіг?
Невже я марю, і від нудьги земної
Поодинокі мрії наче хміль
Все намагаються пізнати думи твої,
Щоб втамувати ними давній біль.
І погляд твій ловлю як на удачу,
Ти зовсім близько – на відстані руки…
А я дивлюсь і ледь уже не плачу,
Бо чи вгадаю я твої думки.
09.08.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2019
автор: М. Севастьянов