О, СКІЛЬКИ ВЖЕ ДОРІГ ІЗПОПЕЛИВ ВОГОНЬ…

О,скільки  вже  доріг  ізпопелив  вогонь...
О,  скільки  вже  стежок  заметено  снігами.
Та  знаю:  щастя  знов  прийде  на  наш  поріг,
і  серце  радістю  зігріє  нам  із  вами.

Приходить  у  свій  час  красунечка-весна...
бузком  в  цвіту  вона  нам  стукає  в  віконце.
А  серця  теплота  вміє  топити  лід,
і  весело  для  всіх  вміє  світити  сонце.

То  ж  вірю,  що  прийде  той  час,  коли  добра
кожен  бажать  собі  та  іншому  зуміє.
І  завітає  знов  веселий,  світлий  мир,
Він  радістю  усі  серця  наші  зігріє.

І  будуть  не  страшні  нам  люті  холоди.
І  не  лякатимуть  більш  віхоли-завії.
Бо  найціннішим  є  життя  на  цій  Землі,
й  збуваються  лиш  тут  всі  заповітні  мрії.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853567
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.11.2019
автор: Надія Башинська