Життя - найбільший дар від Бога,
Що дав мені Він в світі цім…
Веде у світ мене дорога,
Куди - не знаю... мов гольфстрім...
То поверне вона направо,
Ліворуч круто розверне...
То спинить рух мій дуже жвавий,
То знов в стрімнину заведе…
Моє життя - ріка широка,
Тече що серед лук і трав...
І стримують його пороги,
Чим далі - то частіш щораз...
Як добре, що на шляху цьому,
З'явився добрий помічник...
Який забув про свою втому,
Й мені поміг, як завше звик...
Бо завжди звик він рятувати,
Бо це - покликання його...
Бо вміє добре лікувати,
І душу, й тіло від всього...
Тепер, щоразу, коли знову
Стрічаю сонця схід новий,
Я дякую щоразу Богу,
Що ЛІКАР поряд є такий!..
Анатолій Розумний,
02.11.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853502
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2019
автор: Анатолій Розумний