НЕГОЖЕ

Синочку  мій,  ти  маєш  власний  дім,
Ти  маєш  крила,  научивсь  літати.
Запам’ятай  одне  у  світі  цім,
Батьків  завжди  ти  маєш  шанувати…

Бо  з  маленьку,  як  плакало  дитя,
Матуся  з  тисяч  чула  плач  синочка.
Дитя  кормила,  потім  сповила,
Дрімала  стиха  в  темному  куточку.

Наша  любов  понині  ще  жива,
Ми  і  плече  з  небес  підставить  можем.
Любов  батьків  неначе  купина*,
Дітям  про  неї  забувать  негоже.
                                                                             *Тут  «Неопалима  купина»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853437
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 02.11.2019
автор: Віталій Назарук