Снували містом муляжі
Людоподібних тіней:
П’яних, під кайфом, на межі –
З надією на зміни.
Запнутих в шалики старі
З «Динамо» логотипом,
Їм заважали ліхтарі,
Мікстури проти грипу.
Бездарні у своїй нужді
Із книгами «Горацій»,
Поклони били на вождів
В часи капітуляцій.
Негучно кликали Христа,
Щоб моці дав на завтра
Й лягали листям на мостах
Під звук чужої мантри.
Повальний летаргічний сон,
Гіпноз харизматичний –
Будує власний Вавилон
Ударом по дотичній.
– Клинком – у серце, швидше б так! –
Доба диктує вперто, –
Який вам ще підхо́жий знак,
Щоб вільними померти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853359
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.11.2019
автор: Нея