«нічну терасу кав’ярні»*
розмальовую я розмальовку
як там у ній нині? гарно?
в пана Ґууґла взнати та толку
хай вже буде все так як і завше
ніч багатша за день щодо фарби
та і дня того жив не пізнавши
малювати писати ще мав би
але ні одна ніч то задосить
хто горить ліхтарем та на рампі
а на небі ба скупчились оси
вийде джміль переділений навпіл
фіолетові тіні будинків
по бруківці ще бродять містяни
а я знов після дня відпочинку
їх пишу їх малюю в безтямі
візитери сидять ніби сцена
на терасі у світлі яскравім
це для них вона звична буденна
а для мене натхненно цікава
їхні крихітні жваві фігури
лиш підкреслюють ночі всю велич
Богу дякувати за натуру
і її навкруги правда безліч
ось і дерева шелест тривожний
додає до палітри зелене
я би випив та келих порожній
я у тіні їм всім не до мене
із-за рогу позначився вершник
накидаю глибоку відлогу
я його ще не бачив це вперше
він несе зі собою тривогу
зліва двері одна половина
вже моя я із них визираю
нехай вершник процокає мимо
не на довго
на вічність
зникаю
***
* «Нічна тераса кав’ярні» - картина Вінсента Ван Гога
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853214
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.10.2019
автор: Щєпкін Сергій