Ви - вдома…

Ви  там  -  усі  разом,  а  я  так  далеко,  
У  вас  світить  сонце,  в  нас  знову  дощі.
Весною  летять  наді  мною  лелеки,  
Я  щиро  їм  заздрю  з  сльозами  в  душі.

Чому  я  не  пташка,  чому  не  літаю?
Недоля  чи  доля  мене  занесла
Надовго  й  далеко  від  рідного  краю,
Де  воду  веселки  беруть  з  джерела.

Лиш  там  є  найкращі  озера  і  ріки,  
Степи  неозорі,  ліси  і  поля.
Це  те,  що  живе  в  моїм  серці  навіки,
Моя  дорога  українська  земля.

Буває  -  заплачу,  а  часом  -  співаю,
Свій  сум  і  печаль  заколишу  на  мить.
Летить  моя  пісня  до  рідного  краю,
Тоді  наче  й  серце  вже  так  не  болить.

Здавалось,  я  скоро,  швиденько,  на  трішки!
А  вже  й  недалечко  та  вічна  межа.
Побігла  б  додому!  летіла  б!  йшла  пішки!
...Ви  -  вдома,  а  я  тут  довіку  -  чужа...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853160
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2019
автор: majra