Так швидко лине час
Він поспішає в далечінь
Забув напевно він про нас
Лишив про себе лише тінь
А що ж робити нам?
Невже долати самоту?
Вірити чужим казкам?
Чи завагатись почуттю?
То є душевна травма
Душа прямує напрямки
Любов прийшла задарма
Або відкрила всі замки
Пізня любов, найкраща
Прине́сла сильні почутя
Хоча буває і пропаща
Безладом йде і без кінця
Сильна любов перемагає
Різниця перша чи остання
Перешкоди всі долає
Не має ні миті вагання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853057
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2019
автор: Валентина Ярошенко