П’ємо вино… терпке на смак
з відтінком оксамиту…
В нім тисяча життя ознак,
де доля наша бита.
П’ємо вино…де рій думок
в душевнім колориті...
Бринить в нім сонячний струмок,
що сяєвом повитий
П’ємо вино…а в жилах кров
пульсує дзвоном в скроні...
Бо в краплях келиха любов
І смак сльози солоний.
П’ємо вино… цей шлейф спокут
і аромат надії...
П’янкий, незвіданий маршрут…
букет із суму й мрії.
П’ємо вино… де бродить тінь
і пристрасті й кохання...
І так з цим сяйвом мерехтінь
ми стрінемо світання…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852740
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2019
автор: Любов Таборовець