На світанку, світаночку
Я тебе родила
І від щастя, від такого,
Сльози я зронила.
Хай ці сльози, на порозі,
Життя твого, сину,
Будуть щирим завіренням,
Що я не покину.
Не покину я тебе
Ні в біді ні в горі,
Поки ти, на ноги станеш,
Буду у нагоді.
Буду колихати я
Тебе кожну нічку,
Поки ти не ввійдеш, сину
У життєву річку.
То нестримна, то бурхлива,
То глибока й тиха,
Все навчу тебе долати,
Щоб не було лиха.
Щоб у річці тій стрімкій
Ти не утопився,
Бо на щастя, у цей світ,
Тільки народився.
Хай несе тебе ріка
Та не на горбочки,
Хай здорові народяться
Твої сини й дочки.
Хай вони в достатку будуть
Й на любов багаті,
Хай вони, теє багатство,
Не тримають в хаті.
Хай любов по світу ходить,
Щоби кожна мати
Могла в мирі і спокої
Дитя колихати.
На світанку, світаночку
Я тебе родила
І від щастя, від такого,
Сльози я зронила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852694
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2019
автор: Зелений Гай