Задивлялася жаба на себе у воду
Така я красуня із нашого роду
Вертілася довго доки не впала
Та більше уваги вона не звертала
Жила у воді, зеленою стала
Комарі самі на язик сідали
Залишня стала у жаби вага
Ймення інше - ропуха вона
Ледве, ледве вперед ішла
На боці лежала, поживу па́сла
Зростало тіло її у вазі
То худорляві тепер у красі
Приклад поганий у нашоі жаби
Адже вона на болоті живе
Потрібно всім себе поважати
Кожна людина вибирає своє
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852685
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2019
автор: Валентина Ярошенко