КРОВ ЗЕМЛІ

Туманний  ранок.  Осінь  золотава.
Бездомні  пси  ричать  із  далини.
Сиві  хатинки,  як  якась  оправа,
Де  синій  дим  пускають  комини.

Сонце  розтало  в  синьому  тумані,
Не  видно  неба,  лише    сивачі.
Дозрілий  виноград  до  себе  манить
І  викликає    винний  смак  в  душі.

А  молоде  вино  до  себе  кличе,
Цей  запах,  як  орел  із  далини.
Воно  розкішне,  ніжне  й  таємниче,
Із  присмаком  морської  чужини.

Вино  завжди  відновлювало  сили,
Поети  в  віршах  славили  вино.
В  окремих  з  них  повиростали  крила,
Про  кров  землі  нагадує  воно.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852583
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2019
автор: Віталій Назарук