Я ЗІРКА У ВСЕЛЕННІЙ
Надворі-осінь ,а в моїй душі -весна
І я,як дитина ,плачу за роками.
Не вернути,-втрачені молоді літа
Літечка,що пахне в житах хлібами.
Відлетіли,журавлики за обрій синій
Та листя,на вітті озолотив осінній час.
І виграє,явір на скрипці стаї лебединній
Що вже осінь золота ,прийшла у сад до нас.
Від народження,-я зірка у Вселенній
Яка світить ясно,несе світло до землі.
І в душі,сходять думи сокровенні
Нотують,кожну прекрасну мить у житті.
О,Владико Всесвіту -мій духу святий!
Я маю,честь вам оспівувати божу красу.
Увінчали ,лавровим вінцем вік золотий
І благословили,моє життя- путь земну.
Я зірницею,сяю у поетичній світлиці
Купаюсь,у безмежнім океані любові.
І розсипаю,роси у квіти -водицю
Дарую,щастя...причащаю,душу у слові.
М.Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852490
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2019
автор: Чайківчанка