[b]Не [/b]питайте про суть в авторів,
[b]Все [/b]шукайте самі між рядків.
[b]Те[/b], що ховають умовності —
[b]Золото [/b]рим недомовності,
[b]Що [/b]линуть від серця тривожного, —
[b]Блищить [/b]по-різному для кожного.
[i]Цю мініатюрку можна розглядати двояко:
1) як філософський вірш, сенс якого ховається між рядками;
2) як самоіронію або стьоб над самим собою, коли я намагаюся написати щось дуже
філософське.
Сам схиляюся до другого варіанту. Тому в цьому ж віршику вмістив цинічний
коментар, який би написав, якби прочитав його як стороння особа
(хто шукає, той знайде).
Дякую [b]Зелений Гай[/b] http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=1003139
за те, спілкування з нею (у коментарях до мого попереднього вірша) наштовхнуло
мене на цю ідею. [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852404
Рубрика:
дата надходження 23.10.2019
автор: