розшиті золотом структури декорацій
розп’яті тіні на стовпах мереж
протяте димом павутиння стеж
відлуння монотонних інтонацій
і шурхоту розхристаних одеж_
>
ти йдеш в туман_
ти рвеш найтоншу ланку
дзвін ланцюга неначе дзвін систерцій_
гуде між скронь і калатає серце,
передчуття / солодка лихоманка /
ти чуєш як в дротах стрекочуть герци,
ти бачиш наскрізь мимобіжні душі,
ти зазираєш в погляди - калюжі,
і визнавши приховану тотожність
вдихаєш мряки й ладану дурман_
>
свідомий сон / околиця / туман_
космічна сфера ліхтаря на перехресті_
ти завмираєш з беззмістовним жестом,
ти програєш у грі самооман
і ставши жертвою навіяних сугестій
пірнаєш у свинцевий океан_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852276
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.10.2019
автор: Ки Ба 1