Я не жалкую

 Я  не  жалкую  що  ділюсь  теплом,
 Що  мого  серця  всім  відкрита  хата,
 І  не  ховаюсь  за  броньованим  я  склом,
А  моя  осінь  щедра  і  багата.
Що  скроні  вкрила  лише  сивина,
А  не  снігами  душу  замітає.
Що  є  мій  рід  і  друзі  ,  і  сім'я,
І  синій  птах  щоразу  прилітає.
Сідає  тихо  -  тихо  край  душі,
Пригорнеться,  почне  зерно  клювати,
А  де  зерно    впаде  ,  там  проростуть  вірші,
Тож  золотаве  поле  будем  жати
З  роками  не  зміліли  береги
Життя  мого  стрімкі  пороги.
О.  тільки  б  вистачило  сил  ,  снаги
На  всі  іще  сходжені  дороги...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852275
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2019
автор: Тетяна Акименко