Осінь малює, чудову картину,
Підкине фарби в зелену діброву,
Мене втішає, мов малу дитину,
По стежці стелить стрічку кольорову.
А далі златом вкрита полонина,
Душа радіє, люблю свій рідний край,
Земле моя, це жадана хвилина,
Ранкове сонце цілує небокрай.
Зібрав світанок роси у намисто,
Виграє ними, ловлю щасливу мить,
Мерехтять краплі, сяючі барвисто,
Знов сплеск емоцій, як осінь не любить?
Пташині крила - між горами туман,
Молочно-сизий вкрив могутні сосни,
Повітря свіже, як легенький дурман,
Мені шепоче, не вагайся, вдихни.
Чарують очі, хмари в океані,
Простір небес, синій, день сонцем яснить,
Ледь доганяю, думки непогані,
Просто без осені, ні,не зможу жить.
15.10.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2019
автор: Ніна Незламна