Якби хоч на день вернулося те, про що мрію.
Якби хоч на мить заглянути в очі твої.
Я б лебедем білим злетів із тобою у вирій
Й вернувся назад , бо там не живуть солов’ї.
Я б день, що вернувся, увесь розписав по секундах,
А погляд назавжди глибоко сховав у душі.
Лише після того, в житті я сприйняв все, як буде…
Хоч знаю чудово, що далі одні міражі.
Та досить і дня, й тієї єдиної миті.
Щоб далі всі роки щасливому бути в житті.
Його б я беріг, вони найдорожче у світі,
Ці миті і дні, бо насправді вони золоті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852147
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2019
автор: Віталій Назарук