Останній шанс

Сидів  котик  на  вікні
Дрімав  протів  сонця
Та  зухвалі  горобці
Дразнили  питомця
Як  потрапити  туди?
Зросли  великі  очі
 А  хвіст  туди  й  сюди
Зловив  би    охоче
На  задніх  лапах
Він  дістатися    хотів
Перемогу    відчували
Звучав  веселий  сміх
Хто  пораду  дасть  котові
Молодий  він  звісно
І  стрибок  на  поготові
Лише  сопів  злісно
Так  буває  і  в  житті
Хтось,  когось  не  розуміє
Не  лишайтеся  на  самоті
Останній  шанс  і  є  надія

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852052
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2019
автор: Валентина Ярошенко