Пахне осінь принишклим листком

Пахне  осінь  принишклим  листком,
Що  тривожно  тріпоче  на  вітрі.
Ну,  а  серце  гортає  альбом,
На  сторінках  якого  те,  вічне.

А  у  серці  весни  пагінець,
Бо  у  грудях  палає  кохання.
Він  для  мене  Господній  вінець,
Як  надія  на  щастя  остання.

І  хай  осінь  міняє  наряд,
Шарудить  листопад  під  ногами.
Я  знайшла  зачарований  клад,
Що  в  душі  підіймає  цунамі.

І  кидає  у  вир  почуттів,
І  до  милого  лине  ночами.
Пригортаюсь  до  нього  без  слів,
Як  ріка  між  двома  берегами.

19.10.19

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851971
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2019
автор: Валентина Ланевич