ІКЕБАНА КОХАННЯ


Помолюся  за  тебе  кохана,
Щирість  слів  має  мати  вагу.
Хай  впаде  ця  молитва-прохання
В  ораницю,  зерном,  золоту.

Помолюся  за  тебе,  а  далі
Янгол  хай  повідає  Богу,
Про  неписані  серця  скрижалі
І  відверту  тиху  промову.

Знає  він,  тут  я  впевнений,  більше
Ніж  роками  в  думках  бережу…
Лиш  дещицю  вплітаю  у  вірші,
Найгріховніше  в  кошик  кладу.

В  кошик  пам`яті,  де  любов  справжня,
Ікебаною  з  квітів  лежить,
Ніби  жде  знов  роси-води  зрання
І  знайомої  пристрасті  мить.

Щоб  по  стеблам  сухого  кохання,
Річка  пристрасті  знов  потекла…
Скільки  раз,  помолившись,  вітання
Моя  слала  наївна  душа.

Та  ні  разу  вони  не  торкнулись,
Твого  серця,  мабуть,  і  душі,
Рими  слів  у  підкови  зігнувшись,
На  шляхах  розгубилися  всі….

Та  все  рівно  за  тебе  молюся,
Легше  з  Богом  на  світі  жити,
Лиш  томитися  в  кошику  мусять
Ікебани-кохання  квіти.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851944
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2019
автор: Ярослав Ланьо