[i][b]Застереження. Увага, якщо ви не хочете, щоб ваша психіка
постраждала, будь ласка, не читайте цей вірш![/b][/i]
Не спиться на бантах квочці
У чорній нічній сорочці.
Ввижається їй, що в діри
Пролазять страшні вампіри.
А тільки засне, то сниться
Зубата руда лисиця.
Доводиться їй гадати:
Чи варто сьогодні спати?
І я, мов та бідна курка,
Неначе утік із "дурки",
Теж маю складну дилему,
Хоч зовсім на іншу тему.
Усе почалося з Музи:
Та, мов Горгона Медуза,
Безжалісно і незримо
Наслала на мене рими.
Зіграла вона вар'ята,
Я ж мушу дурню писати —
Створити щось адекватне
Мій мозок ніяк не здатний.
Спинитися теж не можна,
Бо щось на душі тривожно —
Вогнями своїми злими
Мене спопеляють рими.
Та я, як і кожен цинік,
Не вчений, та трішки хімік.
Гордіїв порву цей вузол,
Пустивши проблему юзом:
Думкам, які линуть в космос,
Влаштую зворотний осмос
І, прагнучи супокою,
Всі рими заллю водою.
[i]P.S. Ні до, ні під час, ні після написання цього вірша його автор нічого
забороненого не вживав.
P.P.S. Якщо Ви чекали якогось психоделічного ефекту, але так і не
дочекалися, то так і має бути, бо це просто жарт.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851871
Рубрика:
дата надходження 18.10.2019
автор: