На дворі сонце-красота,
Теплий вітер повіває.
І робота моя сільська
Уже зранку мене чекає.
Китайця я свого завів,
Що часто мене виручає.
Гною з жінкою навантажив,
В поле повільно він рушає.
А в полі дивовижна тиша,
Яку тільки авто порушають.
Мчать одні у верх, а інші вниз
Отруйні вихлопи залишають.
Летить сріблиться павутина,
Неначе крила розправляє.
І аж до неба злетіти хоче,
Та знесилена на землю сідає.
Вдалині гора багряніє,
То осінь в лісі побувала
І чудовими кольорами палітри
Навкруги усе розмалювала...
Та потрібно в поле вирушати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851849
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2019
автор: dashavsky