Незахищена шкіра. Тобі не загрожує спека.
Від сонця ховаєшся, промені прагнеш змести.
Перекручуєш символи, віриш у слово «безпека»,
Намагаєшся світлу віддати свій страх висоти.
Та воно не сховається, марно готуєш кайдани,
Місця не знайдеш, де б зміг дочекатися зла.
Ти поспішаєш, та в цих перегонах останній
Виграє, інших затопить нескорена пеклом смола.
Повітря не вистачить, скільки ще будеш мовчати?
Знаєш, що правда ніколи в руках не жила.
Так, спроби були її поховати, сховати за грати,
Та ще не вдалося нікому спинити життя джерела.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851837
Рубрика: Нарис
дата надходження 18.10.2019
автор: Юлія Рябенко