ПІД КОЗАЦЬКИМИ ВІТРИЛАМИ
За легендою, душа козака, що віддав життя за рідну землю, - втілювалася у чайку. Цих птах шанували запорожці, вважали їх своїми янголами-захисниками під час річкових та морських походів. Ці битви, без сумніву, належать до найславніших сторінок історії українського військового мистецтва! Тактикою ведення бою на морі та на річках, сміливістю та професійною вправністю у морському бої, дотепністю під час штурмів ворожих фортець, козаки викликали неабияке захоплення навіть у опонентів. Турецькі військові діячі деколи з захопленням згадували, як відчайдушно та тактично вивірено діяли запорожці! От і французький посол у Стамбулі Філіп де Арле де Сезі називав у 1625 р. козаків не аби як – «господарями Чорного моря». Але ж, якими судами користувалися під час річкових та морських походів січовики?
А Душа – Чайкою Літає
У козаків існувало кілька видів човнів та суден. Одне з найбільш розповсюджених – Чайка, що вдало підходила до морських походів бо відрізнялася гарною стійкістю у буревії, була легким судном на ходу та швидким й не дуже помітним на воді. Останнє ставало справжнім дарунком у військових операціях: при буревіях, кілька таких суден, непоміченими, могли максимально близько наблизитись до великих неповоротких галер супротивника! Тож на власних вертких чайках козаки здобували перемогу і над добре озброєними турецькими галерами.
На Чайці зазвичай встановлювалося 12-15 пар весел і знімна щогла, висотою 4 м з прямим вітрилом(ставили при попутному вітрі). Рульові весла на носі й кормі, були загострені й дозволяли судну легко маневрувати. Зовні чайку смолили, уздовж бортів додаючи в’язанки очерету для стійкості і непотоплюваності судна. Таке судно могло вистояти у будь-яку негоду, оті пороги Дніпрові легко долало!
Та не тільки «Чайки» використовували під час походів січовики. Задіювали й менші за розмірами судна – ті ж струги.. Козацький струг теж відрізнявся легкістю, повороткістю й швидкохідністю. Однодеревий корпус його оковувався залізом, по бортах для збільшення остійкості і непотоплюваності кріпили пояс з очерету. Ніс і корма були гострими, палуби не існувало, на носі й у кормі розташовувалися горища. Струг мав пряме вітрило, від 16 до 40 весел(в залежності від дожени стругу). На кормі, іноді в носі розташовувалися загребні (рульові) весла. Озброювалися такі суда деколи й декількома фальконетами, й могли вміщувати від 50-100 чоловік (деякі човни були довжиною 15-21, шириною 5,5-6 м. Стург був зовні дещо схожий на чайку, але часто використовувався як додаткове судно, на якому перевозили або людей, або вантаж. Та й до битви його використовували, за потреби.
Як Старосамарці струг звели
Звісно, читати про козацькі човни- то доволі цікаво, але, як Ви відноситеся до того аби власноруч побудувати якийсь з них? Замислилися, зацікавлені але не впевнені у власних силах?
А от у хлопців з Старосамарської козацької сотні м. Дніпра на це питання лише одна відповідь була – «Нічого важкого! Збудуймо. Бо ми ж – справжні козаки.» Й у наших сучасників усе вдалося! Хоч і не у робочий час працювали, не кожен день, - а коли були вільні: чи то вечорами після роботи, чи то у вихідні. Та кілько місяців копіткої праці – й нині маємо унікальну родзинку старовинного судобудівництва – козацький струг. Чи ж кожен музей такий має? А тут – ще й на ходу, вже з весни долатиме Дніпрові та Самарські вири й радуватиме очі українців згадкою про величне минуле!
Ініціаторами зведення подібного дива стали двоє наших земляків-патріотів, видатних сучасних козарлюг - Микола Шапа та Олег Черненко. Ідея ж прийшла з побудовою струга не випадково.
« У нас на прапорі зображено човен козацький, та й Старосамарська сотня знаходиться на річці Самарі, багато років Ми проводили фестиваль «Самарська Покрова», а от човна свого – не мали.
Тож вирішили, що настав час мати своє. Ідея прийшла від Миколи Шапи. Але він думав спершу зробити «довбанку»(різновид невеликого козацького судна, що зроблений з цільної деревини). Та згодом ми вирішили самі вже побудувати плоскодонний струг. Порахували, що буде дешевше, власноруч, от і цікаво було, чи зможемо зробити так, як пращури.
Для мене ж робота з деревом не нова, тож був упевнений в тому що у нас усе вийде. Радилися з майстрами, що вже робили подібні човни, вивчали старий човен у Підгородньому, креслення козацьких суден. Є певні вимоги технічні, особливості для будівництва таких суден: аби днище було вигнуте від носа й до носа. Тож, по-особливому треба було збирати струг - Вверх днищем. Ми до цього дійшли вже протягом роботи. Спершу не знали.. Коли ж я вигадав потрібний стапель (платформа для будівництва), за допомогою якого можна збирати човен, - на наступний же день робота зрушилася. Згодом лише дізналися, що саме так човни плоскодонні й збирали раніше(вверх днищем).» - згадує козак Олег Черненко.
Олег Черненко, удвох з Миколою Шапою та за підтримки інших патріотів(в основному працювали 4 козаки, допомагали деколи й інші козаки, зокрема воїни –захисники України на Сході), почали власноруч на Дніпропетровщині відновлювати бувалу славу козацького флоту.
Намагалися суднобудівельники дотрималися у побудові усіх технологій, які використали козарлюги ще кількасот років тому. Стики шпаклювали промасленими канатами, як то колись було! Й створили врешті доволі міцне судно. «Тон п’ять перевезе!»- хитрувато усміхається Олег Черенко.
Нині струг Старосамарців має довжину майже 9 метрів та висоту 90 сантиметрів борта(буде ще й обв’язка човна з тростини –задля його стійкості на воді), струг розрахований на шість веслувальників та двох стернових.
Ціна ж у яке обійшлося унікальне судно нині не така вже й велика – 12 тисяч гривень. За ці гроші придбали дерево, в основному сосну. «Хотіли виготовити весла з ясеня, але зрозуміли що то дуже буде дорого й відмовилися від цієї ідеї» - розповідає Олег Черненко.
Загалом козаки лишилися задоволені своєю роботою. Могли б зробити й більший корабель, але усе упирається в кошти та вільне місце під забудову – судно розмістив на своїй невеликій господі, Підгороднянин, Анатолій Рак. «Дуже вдячні йому за це!»
На усю роботу козаки загалом витратили десь 2 місяці, але через те що працювали лише по вихідним та у вільний час, - будівля стругу розтяглася аж на рік.
Та врешті мають чим пишатися! До Покрови сторили унікальний козацький струг. Чекаємо на весну, аби побачити його на ходу!
Анфіса Букреєва-Сетфко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851713
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2019
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)