Я для тебе не близька і не далека,
Не чиясь я ще, та вже і не твоя,
Я для тебе і не холод і не спека,
Не чужа тобі, не рідна, не своя...
Ти на мене просто часто споглядаєш,
Мов на квітку у весняному саду,
Не тримаєш у руках й не відпускаєш,
Просто знаєш, що не зможу, не піду...
Мою душу через відстань відчуваєш,
Ти приходиш, як додому в мої сни,
Не байдужа я тобі і не кохаєш,
Так чому ж не відпускаєш, поясни!
Знову тиша, перший сніг і літня спека,
Приросла до мене доленька твоя,
Вже не бути мені вільній, як лелека,
Так і буду не чужа і не своя...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851635
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2019
автор: Sukhovilova