Ще теплі дні...Хороша осінь нині,
Жовтіє листя й падає до ніг...
Мрії й думки підносяться все вище,
Якби ж і час спинити хтось би зміг...
А я хожу і все спостерігаю,
Затримать осінь хочеться мені...
Як це зробить - ніхто і я не знаю,
Лише вітри відносять всі жалі...
Яка ж вона, незрівнянно хороша,
В долоні чари я її ловлю...
І незважаючи на її сльози,
Її я поважаю і люблю...
На жаль, спинити осінь неможливо,
Сьогодні пік минає вже її...
Ми проведем її, і терпеливо,
Писать посвяти будемо ще їй...
Та ще ж півосені у нас є нині,
За жовтнем, звісно, прийде листопад,
Та він за жовтень значно холодніший,
До того ж він, зимі є рідний брат...
А ще ж у листопаді голо в саді,
І в ньому день такий, як в зайця хвіст...
І смутно так і в хаті, і в заграді,
Й доведеться ховатися на піч...
У листопаді мало уже сонця,
Дощі холодні і бува мороз...
Щільно закриті двері і віконця,-
Прихід зими - небажаний курйоз...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851553
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.10.2019
автор: геометрія