Гарячою бруківкою ми піднімались на знайомий горбок, звідки видно було все довкола- село,центр якого чомусь завжди називали містом. Там, вдалині, шпильки католицького костелу, в якому за чиєюсь владною забаганкою крутили вечорами кіно. Виднілися чагарники поміж спорожнілими жидівськими оселями. Пам'ятали ще досить свіжими споминами , хто чим торгував,хто якою справою займався ...Скільки кому платили і в якій хаті співалися які пісні...В цьому краї всі знають своїх кревних до 7 коліна- хто кого тримав і хто був за кого відданий...Оживала пам'ять в розповідях односельців і ніхто нікого не перебивав- лише доповнювали... На перехресті понівечених доль українців 30-х років стояли наші пра-прадіди.Якими думками наповнювались їх серця? Про що вони мріяли? І чи була у них мрія?.. Вони жили своїм і не своїм життям. Воно чорно-білими смугами малювало стежки і перехрестя, де під час доводилося йти колючим терном, ковтаючи гіркоту солоних сліз. Лилася розповідь, наче журлива пісня,де співалося про такі "буденні" звичайні справи, як ходити пішки до міста Станіслава, щоб вимінювати різне начиння на кілька хлібин для зголоднілих дітей...А їх було не менше трійка. Їх по п'ятеро, семеро,по дванадцять...самотужки піднімали молоді вдови, працюючи в колгоспах за трудодні. І ставали на ноги ті діти, виростали людьми.
Заходжу з малою до оселі нашої бабці, щоби перепочити.-Сідай, їж!,-перше, що було чути , причому для всіх,хто переступав поріг. - Їж, не мори голодом дитини, а то в соняшниках все викидала...(О Боже, вона все знає.)
На диво борщ бабці Мілі досить вдало підійшов- чи то від того, що їй не можна було відмовляти з поваги, чи то від того, що хотілося,щоб вона і сама поїла...Малу теж погодувала бабця тим борщиком, примовляючи різні нісенітниці, говірки, казочки...-Бачиш, хлопчик би так не слухав. Добре, що в тебе дитинка( себто дівчинка).А як буде друга дитинка,(тут вона пильно подивилась мені в очі),-то будеш мати двох помічниць. Про те, що буде дійсно дівчинка, я зрозуміла тієї ж миті- ТИ мені постукала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851527
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2019
автор: СУЛ