З Марсу

Я  роздягаю  для  тебе  душу,  
У  непорушну  ступаю  тишу,  
А  ти  коротких  шляхів  шукаєш,  
Щоби  збагнути  усе,  що  кажу.

Для  чого  ж  очі  мої  прозорі,  
Якщо  тобі  говорити  мушу,  
Якщо  ти  промінь,  який  в'язала  
Із  першим  кліпом  моїм  втрачаєш.

Але  для  тебе  усе  ж  залишу
Прості  підказки  складних  сюжетів.  
Всі  за  і  проти  на  вагах  важу,  
Ретельно  важу  і  довго  плачу.  

На  ваги  "за"  підсипаю  зорі,  
Як  здавна  водиться  у  поетів.  
Я  врешті  їм  тільки  й  не  пробачу.  
Я  врешті  все  тобі  розказала.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851468
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2019
автор: