Велика таїна мені відкрилась

Для  кожного  в  житті  важлива  школа
Й  немає  значення,  у  місті,  чи  в  селі,
А  потім  потрапляєш  в  руки  долі
Й  пливеш  життям,  неначе  на  щоглі.
Вітри  тебе  шмагають  звідусюди,
А  ти  один  –  без  захисту  вітрил,
Й  бронею  є  для  тебе  власні  груди.
І  так  –  життя  –  не  день,  не  два,  не  три.

Я  теж  колись  навчалася  у  школі
В  далекому  між  трьох  ярів  селі,
Не  думалось  мені  й  тоді,  й  ніколи,
Яка  ж  то  доля  випаде  мені.
Пройшла  усе,  щоб  долі  підкориться,
Боялась  недосвідченою  буть.
Щасливого  не  мала  материнства:
Для  цього  існувало  десь  табу.
А  доля  кликала:  твори  і  не  здавайся,
Ніхто  за  тебе  шлях  твій  не  пройде,
І  долі  виклики  –  то  не  кружляння  в  вальсі.
Я  ж  сподівалася  на  кращий  завтра  день.

Тепер  я  тут,  куди  послала  доля.
Минуле  ні  закреслить,  ні  забуть,
Коли  ж  духовну  відчуваю  втому,
Папір  і  ручка  –  вірний  атрибут.
І  муза  мені  подругою  стала,
Їй  довіряю  так,  як  і  собі.
Слова  у  рими  клею,  мов  кристали,
Купаємося  з  нею  у  журбі.
Бува,  бере  вона  мене  на  крила,
Щоби  з  висот  побачити  буття,
Й  душа  моя,  мов  дивовижний  прилад,
Крізь  себе  пропуска  чиєсь  життя.
І  хай  за  полудень  життя  вже  закотилось,
Та  я,  наперекір  всьому,  живу,
Й  велика  таїна  мені  відкрилась:
Уміть  завжди  триматись  на  плаву!
Ненависть  не  впускать  у  власну  душу,
Себе  цьому  навчала  і  дітей:
Любити  будь-кого  себе  не  змушуй
І  вкотре  доля  дивом  зацвіте.
Живи,  щоб  соромно  сумлінню  не  ставало,
Щоб  каятись  не  довелось  душі,
Й  єство  твоє  добро  лиш  засівало,
Й  нашіптувала  муза  ще  вірші!
22.09.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851449
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2019
автор: Ганна Верес