Віч-на-віч з Богом у розмові…

Твердине  моя,  скеле  моя,  життя  моє  в  Твоїх  святих  руках,
Хто  я  перед  тобою  Отче?,-  напевно,  сірий  жалюгідний  прах...
Ти  всемогутній,  сильний,  люблячий,  великий.
А  я,  загублений,  самотній  та  безликий...

Владико  землей,  неба,  океанів,-  нема  подібного  тобі,
Перед  тобою  царю  я  склоняюсь,  у  гіркій  стомленій  журбі...
Твоя  рука,  не  раз  мене  зігріла,  любов’ю  міцно  обійма,
На  допомогу  грішному  спішила,  щоб  не  поглинула  пітьма...

Ти  батько  вдів,  знедолених  і  сиріт,-  нікого  не  залишиш  у  біді,
Та  жаль  сліпих  цим  світом  так  багато,-  серця  жорстокі  та  тверді...
Не  бачать  величі  живої,-шукають  в  мощах  та  іконах...
Руками  хрест  ведуть  по  грудях,  цілують  образ  на  колонах.

Мій  Бог,  ти  Альфа  і  Омега,-  земля  підніжок  є  тобі,
Вогонь  очищення,  щит  віри,-  не  буде  місця  у  злоби.
Я  є  піщинка  в  океані,-та  все  ж  твоя  перлина  у  руках
Ти  мій  світильник  в  темну  пору,  мій  путівник  мій  вірний  шлях...

О  пастир  добрий,  лагідний  та  ніжний,  твій  голос  кличе  всіх  людей,
Ти  стукаєш  у  наші  душі,  чекаєш  відкриття  дверей...
Хтось  закривається  замками,  хтось  золотом  а  хтось  гріхом,
Та  наступає  той  момент  розплати,  не  буде  часу  каятись  бігом...

Еммануїл,  суддя  живих  та  мертвих  не  покидай  дітей  своїх  повік,
Дай  ще  галузці  трохи  часу,  не  обрізай  залиш  на  рік...
Рости,  прощати,  каятись,  молитись,-  не  вистачає  грішним  нам,
Ти  омиваєш  грязні  руки,  даєш  спасіння  дочкам  і  синам.

О  сонце  правди,  світло  світу.-  я  величаю  образ  твій,
Прибудь  зі  мною  в  дні  печальні,  і  в  дні  щасливі  святістю  повій...
Тримай  назавжди  під  крилом  безпеки,  не  відпускай  з  своїх  долонь...
З  тобою  не  боюсь  нічого,  бо  проведеш  крізь  воду  та  вогонь...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851421
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2019
автор: Наталя Семенюк